Регулювання та податки

Податок на крипту в Україні: що насправді ухвалено

Статті пишуть про 18%, 5% і 1 січня 2026 року так, ніби це чинні правила. Картка законопроєкту 10225-д на сайті Ради показує інше: стан «Готується на друге читання», остання подія — 03.09.2025.

Податок на крипту в Україні: що насправді ухвалено

Пошук за словами «податок на крипту в Україні» видає десятки статей із цифрами 18% і 5% та датою 1 січня 2026 року. Багато з них написані так, ніби це вже чинні правила.

Це не так. І перевірити це можна за півхвилини — на сайті Верховної Ради є картка законопроєкту, де стан оновлюється автоматично.

Що показує картка станом на 9 вересня 2026 року

Картка законопроєкту 10225-д на сайті Верховної Ради: стан «Готується на друге читання», остання подія в таблиці проходження — 03.09.2025

Три речі з цього знімка:

Стан — «Готується на друге читання». Не «Прийнято як закон». Не «Підписано Президентом». Номера закону немає.

Остання подія в таблиці проходження — 03.09.2025, «Прийнято за основу із доопрацюванням положень відповідно до ч.1 ст.116». Це перше читання. Записів за 2026 рік у таблиці немає взагалі.

Але зверху є свіжий рядок: «Включено до порядку денного: 4958-IX від 01.09.2026». Тобто 1 вересня 2026 року законопроєкт постановою повернули до порядку денного. Друге читання може відбутися — але на момент цієї перевірки воно ще не відбулося.

Звідки тоді взялися 18%, 5% і 1 січня

З тексту самого проєкту. Це запропоновані норми, а не чинні:

  • загальна ставка ПДФО 18% плюс військовий збір 5%;
  • пільгові 5% для активів, набутих до набрання чинності законом;
  • податок сплачується при виведенні у фіат, а не за кожну операцію всередині біржі;
  • дата набрання чинності, записана в проєкті, — 1 січня 2026 року.

Остання позиція — головне джерело плутанини. Це дата, яку автори проєкту вписали в документ, а не дата, коли щось справді запрацювало. Проєкт не пройшов друге читання, отже ця дата вже не відповідає дійсності, а після другого читання цифри можуть змінитися: саме в другому читанні тексти зазвичай переписують найсильніше.

Що це означає практично

Правил ще немає. Але з проєкту видно, від чого їх рахуватимуть, і це дозволяє підготуватися вже зараз, нічого не вгадуючи.

Будь-яка майбутня формула рахуватиме різницю між ціною набуття та ціною продажу. Це спільне для всіх варіантів оподаткування майна. Отже, ціна й дата набуття знадобляться в будь-якому разі.

Пільгова ставка в проєкті прив'язана до дати набуття — до набрання чинності законом. Якщо цю конструкцію збережуть, дата, коли ви купили монету, впливатиме на ставку. Відновити її заднім числом через рік буде значно важче, ніж записати сьогодні.

Вивантаження з біржі не містить курсу гривні на дату операції. Історію угод експортувати можна, але перерахунок у гривню за курсом того дня біржа за вас не зробить. Це доведеться фіксувати самостійно.

Мінімальний запис на кожну операцію: дата, монета, кількість, сума у валюті угоди, курс гривні на той день, комісія. Шість полів у таблиці. Робити це щоразу займає хвилину; відновлювати за два роки — не займе нічого, бо це буде неможливо.

Як перевіряти самому, а не читати переказ

Відкрийте картку законопроєкту 10225-д і подивіться вкладку «Проходження». Там видно стан і всі дати. Якщо в стані написано «Готується на друге читання» — закону немає, хай що написано в статтях.

Коли закон ухвалять, у картці з'явиться дата другого читання, а сам акт отримає номер і буде опублікований на zakon.rada.gov.ua. До того моменту будь-яка стаття з формулюванням «з 1 січня діє» описує проєкт, а не право.


Дані з картки законопроєкту 10225-д на сайті Верховної Ради України, перевірено 2026-09-09. Стан змінюється — перевіряйте за посиланням вище на момент читання.

Це не податкова консультація. Для конкретної ситуації звертайтеся до кваліфікованого податкового радника.

Посилання на реєстрацію на цьому сайті є реферальними, і сайт отримує за них комісію. Це незалежний інформаційний сайт, він не є Binance і не є її підтримкою.